Konferencje

Konferencje

                    


Polskie Kulturalno-Oświatowe Towarzystwo „Odrodzenie” w Berdiańsku

Mariupolski Uniwersytet Państwowy (Kijów)

Centrum Języka Polskiego

Instytut Studiów Interkulturowych Europy Środkowo-Wschodniej – Uniwersytet Warszawski

Instytut Slawistyki Polskiej Akademii Nauk

Studia Polsko-Ukraińskie – Uniwersytet Jagielloński

zapraszają na

Interdyscyplinarną Polsko-Ukraińską Sesję Naukową

„Koncept ‘rozdroża’ w studiach interkulturowych”,

która odbędzie się w ramach

VIII Azowskich Dni Nauki Polskiej

 

Już po raz ósmy organizowane są VIII Azowskie Dni Nauki Polskiej, wydarzenie, które z każdym rokiem przyciąga coraz szersze grono badaczy i miłośników nauki. Tegoroczna edycja, odbywająca się w dniach 22-23.11.2024, zapowiada się wyjątkowo interesująco. Tematem przewodnim jest „rozdroże”, koncept wieloznaczny i fascynujący, który stwarza przestrzeń do interdyscyplinarnej refleksji nad kulturą i ludzką kondycją.

Będzie to doskonała okazja do wymiany poglądów i doświadczeń na temat tego, jak koncepcja „rozdroża” interpretowana jest w literaturze, języku, sztuce, a także innych dziedzinach kultury.

Udział badaczy z tak różnych środowisk naukowych stwarza niepowtarzalną okazję do: wnikliwej analizy zagadnień wielokulturowości z perspektywy różnych języków, literatur i kultur; wymiany doświadczeń w zakresie nauczania języka polskiego i innych języków w kontekście międzykulturowym; zaprezentowania wyników badań i nawiązania kontaktów naukowych z badaczami z innych krajów.

Interdyscyplinarna Polsko-Ukraińska Sesja Naukową „Koncept ‘rozdroże’ w studiach interkulturowych”

odbędzie się w dniach 22-23.11.2024 w trybie mieszanym (sesja stacjonarna odbędzie się w Warszawie).

Języki Sesji: słowiańskie i angielski

Czas wystąpień: 20 minut

Dla zgłoszenia udziału wymagane jest wypełnienie formularza online: https://forms.gle/y2jk3kGYRc6z9VNs7 (do 15.09.2024)

Komitet naukowo-organizacyjny konferencji zastrzega sobie prawo do ostatecznej decyzji o zakwalifikowaniu tekstu wystąpienia i jego opublikowania.

O zakwalifikowaniu referatu organizatorzy będą powiadamiać w terminie do 15.10.2024, zastrzegając sobie prawo do odrzucenia zgłoszonych propozycji referatów bez podania przyczyn.

Komitet Naukowy:

dr hab. Karolina Bielenin-Lenczowska, prof. IS PAN (Instytut Slawistyki Polskiej Akademii Nauk)

prof. dr hab. Ellina Cichowska (Uniwersytet Tarasa Szewczenki w Kijowie)

prof. dr hab. Joanna Getka (Uniwersytet Warszawski)

prof. dr hab. Olha Kharlan (Berdiański Państwowy Uniwersytet Pedagogiczny, Zaporoże)

dr hab. Alicja Z. Nowak, prof. UJ (Uniwersytet Jagielloński, Kraków)

prof. dr hab. Olena Pavlenko (Mariupolski Uniwersytet Państwowy, Kijów)

doc. dr Olena Pedchenko (Mariupolski Uniwersytet Państwowy, Kijów)

prof. dr hab. Lech Suchomłynow (PKOT „Odrodzenie” w Berdiańsku, Warszawa) – przewodniczący Komitetu

Rozdroże – koncept o bogatej semantyce i symbolice, od wieków przewija się w kulturze i literaturze. Dosłownie oznaczając miejsce, gdzie droga rozgałęzia się, stawia podróżnego przed wyborem dalszej trasy, rozdroże na pograniczu kulturowym staje się metaforą dylematów i wyborów, z jakimi borykają się ludzie żyjący w tej strefie. Przybierając różne formy, od językowych rozterek po kulturowe rozdźwięki, te rozdroża stanowią wyzwania, ale też stwarzają szanse na wzbogacenie i rozwój.

Symbolika rozdroża to także:

  • wybór i decyzja:rozdroże często symbolizuje konieczność podjęcia ważnej decyzji, która może mieć znaczący wpływ na dalsze życie człowieka, los bohatera literackiego. Wybór jednej ścieżki wiąże się z rezygnacją z innych możliwości, co stwarza napięcie i niepewność;
  • węzeł gordyjski:rozdroże może również odzwierciedlać dylemat moralny, z jakim boryka się człowiek. Dwie ścieżki mogą symbolizować dwa sprzeczne ze sobą zestawy wartości lub priorytetów, a bohater musi dokonać wyboru między dobrem a złem, prawdą a fałszem, miłością a obowiązkiem;
  • niepewność i zagubienie:w niektórych kontekstach rozdroże może symbolizować wahania i wątpliwości. Bohater nie wie, która ścieżka jest właściwa, co może prowadzić do lęku, frustracji i dezorientacji;
  • nowy kolejny etap:rozdroże może również symbolizować początek i szansę na zmianę. Wybór nowej ścieżki może oznaczać zerwanie z przeszłością i rozpoczęcie nowego życia.

Rozdroża i pogranicza od wieków fascynują ludzką wyobraźnię, stanowiąc niewyczerpane źródło inspiracji dla artystów. Te dwa koncepty, z pozoru odległe, łączy bogata symbolika, która skłania do refleksji nad istotą człowieczeństwa i przemijaniem życia.

Rozdroża mają wymiary pogranicza:

  • przejścia – zarówno pogranicza, jak i rozdroża stanowią miejsca przejścia, gdzie kończy się jedna droga i zaczyna druga. Symbolizują one zmianę stanu, przejście z jednego etapu życia do kolejnego, lub z jednego świata do drugiego;
  • niepewność – granice i miedzy wiążą się z niepewnością co do tego, co znajduje się po drugiej stronie. Podróżnik stojący na rozdrożu nie wie, dokąd prowadzą poszczególne ścieżki, a osoba przekraczająca granicę nie ma pewności, co ją czeka w nowym kraju;
  • wybór – w obu przypadkach konieczne jest podjęcie decyzji. Podróżnik musi zdecydować, którą ścieżką podążyć, a osoba przekraczająca granicę musi zdecydować, czy chce ją przekroczyć. Wybór ten może mieć dalekosiężne konsekwencje, dlatego często wiąże się z lękiem i zwątpieniem;
  • możliwości – zarówno pogranicza, jak i rozdroża otwierają nowe możliwości. Granica może oznaczać dostęp do nowego kraju, kultury i stylu życia, a rozdroże może prowadzić do nowych doświadczeń i odkryć;
  • transformacje – przekroczenie granicy, bycie na pograniczu lub wybór drogi na rozdrożu może prowadzić do transformacji jednostki. Podróż do nowego kraju może zmienić jej sposób postrzegania świata, a decyzja o podążeniu nową ścieżką może zmienić bieg jej życia.

Kontakt z Organizatorami: Lech Suchomłynow – lech@suchomlynow.pl

                    


 

ПОЛЬСЬКЕ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЕ ТОВАРИСТВО «ВІДРОДЖЕННЯ» в БЕРДЯНСЬКу

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Київ)

Центр польської мови МДУ

Інститут міжкультурних досліджень Центральної та Східної Європи – Варшавський університет

ІНСТИТУТ СЛАВІСТИКИ ПОЛЬСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК

ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ СТУДІЇ – ЯГЕЛЛОНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

запрошують до участі в

інтердисциплінарній  польсько-українській науковій сесії

«КОНЦЕПт ‘роздоріжжя’ у крос-культурних ДОСЛІДЖЕННЯХ»,

яка відбудеться в рамках

VIII АЗОВСЬКих ДНІв ПОЛЬСЬКОЇ НАУКИ

У цьому році ввосьме відбудуться Азовські дні польської науки – заходу, що з кожним роком стає дедалі популярнішим серед науковців та ентузіастів науки. Цьогорічні наукові зустрічі, які відбудуться 22-23.11.2024 та обіцяє бути надзвичайно цікавою. Головною темою стане «роздоріжжя» – концепт захоплюючий своєю багатовимірністю, який створює простір для міждисциплінарних досліджень культури та станів людської свідомості.

Зустріч має стати платформою для обміну думками та досвідом щодо того, як концепт «роздоріжжя» функціонує в літературі, мові, мистецтві та інших сферах культури. Співпраця науковців з різних галузей знань відкриває унікальні можливості для ґрунтовного дослідження багатокультурних проблем з позицій мови, літератури та культури. Це сприятиме обміну досвідом викладання польської та інших мов у міжкультурному контексті, презентації результатів наукових досліджень та налагодженню контактів з колегами з різних країн.

Міждисциплінарна польсько-українська наукова сесія «КОНЦЕПт ‘роздоріжжя’ у крос-культурних ДОСЛІДЖЕННЯХ»

відбудеться 22-23.11.2024 у змішаному режимі (стаціонарна зустріч – у Варшаві).

Мови сесії: слов’янські та англійська

Час виступу: 20 хвилин

Для реєстрації для участі необхідно заповнити онлайн-форму: https://forms.gle/y2jk3kGYRc6z9VNs7 (до 15.09.2024)

Науково-організаційний комітет конференції залишає за собою право прийняти остаточне рішення щодо кваліфікації тексту доповіді та її публікації.

Організатори повідомлять про кваліфікацію реферату до 15.10.2024, залишаючи за собою право відхилити надіслані пропозиції без пояснення причин.

Науковий комітет:

проф. Бєленін-Ленчовська (Інститут славістики Польської академії наук, Варшава)

проф. Йоанна Ґетка (Варшавський університет)

проф. Аліція З. Новак (Ягеллонський університет, Краків)

проф. Олена Павленко (Маріупольський державний університет, Київ)

доц. Олена Педченко (Маріупольський державний університет, Київ)

проф. Олексій Сухомлинов (ПКОТ «Відродження» м. Бердянськ – Варшава) – голова комітету

проф. Ольга Харлан (Бердянський державний педагогічний університет, Запоріжжя)

проф. Елліна Ціховська (Київський університет імені Тараса Шевченка)

Роздоріжжя – концепт з багатою історією та символікою, яке століттями було багатозначним символом у культурі та літературі. Воно позначає місце, де сходяться дороги, розгалужуючись у різних напрямках, пропонуючи мандрівникові вибір подальших шляхів.                У культурному просторі перехрестя перетворюється на метафору складних дилем та виборів, з якими стикається людство на пограничних просторах. Роздоріжжя можуть проявлятися             в різних формах: від мовних бар’єрів до культурних розбіжностей. Проте, окрім труднощів, цей концепт відкриває й безліч перспектив і можливостей для збагачення та розвитку.

Символіка роздоріжжя охоплює:

  • вибір і рішення: роздоріжжя часто символізує необхідність прийняття важливого рішення, яке може суттєво вплинути на подальше життя людини, долю літературного героя. Вибір одного зі шляхів означає відмову від інших варіантів, що породжує непевність та невизначеність.
  • гордіїв вузол: роздоріжжя також може означати моральну дилему, з якою стикається людина. Дві стежини можуть символізувати два суперечливі виміри цінностей або пріоритетів, коли герой повинен зробити вибір між добром і злом, правдою та вигадкою, любов’ю й обов’язком.
  • непевність і розгубленість: у деяких контекстах роздоріжжя може символізувати вагання і сумніви. Герой не знає, який шлях правильний, що може призвести до тривоги, розчарування та невизначеності.
  • новий наступний етап: роздоріжжя також може символізувати початок і можливість змін. Вибір нового шляху може означати розрив з минулим і початок нового життя.

Роздоріжжя та пограниччя століттями захоплювали людську уяву, були невичерпним джерелом інспірацій для митців. Ці два, здавалося б, різні концепти пов’язані багатою символікою, яка спонукає до роздумів над сутністю людського єства та швидкоплинності життя.

Роздоріжжя мають виміри пограниччя:

  • переходи – як кордони, так і роздоріжжя є місцями перетину, де закінчується одна дорога і починається інша. Вони символізують зміну стану, перехід від одного етапу життя до іншого або з одного світу до іншого.
  • непевність – межі та кордони пов’язані з невизначеністю того, що знаходиться по той бік. Мандрівник, який стоїть на роздоріжжі, не знає, куди веде стежка, а людина, яка перетинає кордон, не знає, що її чекає в новій країні.
  • вибір – в обох випадках треба прийняти рішення. Мандрівник повинен вибрати, яким шляхом крокувати, а той, хто перетинає кордон, має вирішити, чи він готовий його перетнути. Цей вибір може мати далекосяжні наслідки, тому він часто пов’язаний зі страхом і сумнівами.
  • можливості – і пограниччя, і роздоріжжя відкривають нові перспективи. Кордон м і межа можуть символізувати доступ до нового краю, культури та способу життя, а перехрестя може провадити до нових вражень і пізнання.
  • трансформації – перетин кордону, буття на пограниччі чи вибір шляху на роздоріжжя може призвести до трансформації особистості. Подорож до нової країни може змінити її погляд на світ, а рішення піти іншим шляхом може змінити хід життя.

Контакт з організаторами – Олексій Сухомлинов: lech@suchomlynow.pl

 

ZAKOŃCZONE KONFERENCJE

2023 Konferencja – Dni Europy Środkowo-Wschodniej

2022 Konferencja – Wielokulturowość Europy Środkowo-Wschodniej: doświadczenia przeszłości i wyzwania teraźniejszości. Z okazji 20. rocznicy utworzenia Katedry Studiów Interkulturowych Europy Środkowo-Wschodniej

2021 Konferencja Kobiety w historii, kulturze, literaturze i języku: Europa Środkowo-Wschodnia. Temat spotkania: Autorki i bohaterki tekstów kultury

2021 KonferencjaKultura i kontrkultura: Rosja, Białoruś, Ukraina

2021 KonferencjaTożsamość białoruska: doświadczenia przeszłości i wyzwania teraźniejszości. Z okazji 30. rocznicy uzyskania przez Białoruś niepodległości

2020 Konferencja – Kinematografia białoruska, rosyjska i ukraińska oczami młodych badaczy

2020 Konferencja – Uczone Białorusi i Polski

2019 KonferencjaKobiety w historii, kulturze, literaturze i języku: Europa Środkowo-Wschodnia

2018 KonferencjaSłowacja w Czechosłowacji 1918-1992

2018 KonferencjaKultura i Rewolta

2017 KonferencjaWspółczesny dramat i teatr wobec wojny, przemocy i uchodźstwa

2017 KonferencjaOd druku do Internetu. W 500. rocznicę wydania pierwszej książki Franciszka Skoryny